Чи виправдає себе підвищення ставок військового збору, під час війни, з метою наповнення бюджету?

Інтерв’ю з Віце­президентом, Генеральним директором Всеукраїнської громадської організації “Асоціація платників податків України” Людмилою Герасименко.

Поговоримо про проєкт Закону України за № 11416 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану”.

Л. Г.: Громадськість повинна розуміти та знати, на які потреби держава витрачає кошти платників податків у вигляді надходжень військового збору.

Усі ми добре розуміємо, що сьогодні Україна переживає непрості часи, період змін та важких випробувань. Перемогти у війні буде важко без функціонування бізнесу, що наразі дозволяє українцям забезпечувати себе та підтримувати Збройні Сили України.

Хочемо зауважити, що бізнес у перші дні війни відчув, що держава в небезпеці, а тому підтримав її без усілякого примусу й наразі продовжує це робити. Сьогодні бізнес усвідомлює, що повинен працювати там, де це можливо, сплачувати податки та надавати країні ресурс для продовження оборони.

Після опрацювання проєкту Закону України за № 11416 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування в період дії воєнного стану” ми дійшли такого висновку: законопроєкт містить низку вкрай негативних норм, які завдадуть значної шкоди економіці, створять умови для непропорційного тиску на добросовісний бізнес і українців, як фізичних осіб.

Однією з найболючіших проблем визнано підвищення ставки військового збору з доходів громадян з 1,5% до 5%.

Військовий збір — це той платіж, який сплачується роботодавцем як податковим агентом до бюджету за свого найманого працівника. Із підвищенням ставки найманий працівник, усі працівники, які отримують “білі” зарплати, менше отримуватимуть її “на руки”, і саме це може призвести не тільки до плинності кадрів, а, як наслідок, держава може отримати ризик, що через такі зміни відбудеться ще більший відхід робочої сили в тінь.

Ми вже третій рік живемо в стані повномасштабної війни. І зовсім не на часі ще більше погіршувати становище більшості підприємств й українців як фізичних осіб. Застерігаємо, що загалом підвищення ставок військового збору практично покладає все навантаження на “білий бізнес” та найманих працівників.

Слід зауважити, що вперше тимчасово військовий збір був запроваджений ще 03 серпня 2014 року для мобілізації додаткового ресурсу, щоб підтримувати сектор безпеки та оборони.

Наводимо статистику з відкритих джерел: у період із 2014 по 2022 рр. надходження військового збору становили 165,6 млрд грн (із них у 2022 році — 33,7 млрд грн), або 2,4% від усіх податкових надходжень держбюджету за цей період. Зі слів заступниці Міністра фінансів України Світлани Воробей на Робочій онлайн-зустрічі із представниками УРБ, у 2023 році зібрано 38 млрд грн військового збору, а за 6 місяців 2024 року — 20 млрд грн. Цифри говорять самі за себе — це значна сума коштів, яка надходить до загального фонду, і прослідкувати її використання взагалі неможливо.

Отже, головним недоліком адміністрування військового збору є те, що він, попри свою економічну природу, не має цільового характеру та надходить до загального фонду. Щоб його сутність відповідала назві, важливо зробити його цільовим — через спеціальний фонд державного бюджету з подальшим використанням винятково для фінансування виплат військовослужбовцям та інших оборонних потреб держави.

Громадськість повинна розуміти та знати, на які потреби держава витрачає кошти платників податків у вигляді надходжень військового збору і саме створення спецфонду повністю усуне сумніви в доброчесності розпорядників коштів.

Щодо запровадження військового збору у розмірі 15% від вартості легкових автомобілів у разі їх першої реєстрації хочемо зазначити таке.

Так, можна погодитися з представниками Уряду, що наразі купівля авто не є нагальною критичною потребою. Але слід пам’ятати й про те, що на розвиток українського авторинку зараз украй негативно впливають: підвищення цін на пальне, курс валюти, який постійно зростає, заборона на перетин кордону чоловікам призовного віку та загальне зниження купівельної спроможності громадян. Тому передбачати в такому стані розвиток цієї галузі не варто, а поготів — збільшення податкових надходжень. І військовий збір за першу реєстрацію легкових автомобілів стане лише додатковим чинником у цій і так складній ситуації.

Цілком передбачувано, що доволі істотне збільшення вартості автомобіля для фізичної особи на 15% до ціни автомобіля призведе до пропорційного зменшення і так незначної кількості охочих їх придбавати під час війни. Згідно зі статистикою наразі 75—80% автомобілів, які купують зараз українці, — це вживані автомобілі й здебільшого для них це є засобом для заробітку. А такими діями ми їх позбавимо цієї можливості.

Тож, на нашу думку, якщо вже запроваджувати цю новацію, то лише до авто преміум-класу, у люксовому сегменті та дуже виважено піді­йти до розміру ставки, адже 15% в умовах рівня фактичних доходів пересічних громадян сьогодні — надто висока ставка, яка навряд стане додатковим джерелом наповнення бюджету в очікуваних розмірах. Покупці відкладатимуть покупку, щоб дочекатися скасування цього податку. А решта просто занижуватиме вартість продажів, тобто піде у тінь.

Також хочемо зазначити й про інший аспект щодо цього питання: громадяни отримують офіційний дохід, сплачують заразом податки, у т.ч. військовий збір, і придбають авто. І під час купівлі авто мають вдруге сплатити військовий збір, нарахований на кошти, з яких збір було попередньо сплачено громадянином або його податковим агентом, тож виникає подвійне оподаткування.

Під час вивчення законопроєкту в частині підвищення ставки військового збору в розмірі 30% від вартості реалізованих ювелірних виробів досліджували інформацію, зокрема, Союзу ювелірів України. І дійсно, їхня позиція має рацію, що ціни вимушено зростуть настільки, що “українським пані буде дешевше їздити у близьке закордоння, наприклад, до Туреччини, яка входить до четвірки лідерів ювелірного виробництва у світі, та у поєднанні з приємним відпочинком або активним бізнесом купувати собі прикраси там, а не в українських ювелірів”.

Тому, вважаємо, що ставка військового збору в розмірі 30% дуже зависока та є неприйнятною, бо збільшить тінізацію галузі та може призвести до зникнення вітчизняного ювелірного мистецтва, виробництва, торгівлі та, зокрема, легального ювелірного ринку.

Окрім цього, слід враховувати, що такий суб’єкт господарювання перераховуватиме ще й військовий збір на своїх найманих працівників у розмірі 5%.

Вироби із золота, платини і дорогоцінного каміння та авто, зокрема преміум-класу, — це товари, які належать до предметів розкоші, а не до предметів першої необхідності. Постає логічне запитання: чому військовим збором обкладатиметься покупка автомобіля за ставкою 15% з фізичної особи — покупця авто, а покупка діамантів не оподатковуватиметься військовим збором? Вважаємо за необхідне Уряду ретельно переглянути перелік товарів, які належать до предметів розкоші, суттєво його доповнити з урахуванням воєнного стану в країні і шукати серед переліку джерела, зокрема, купівлю елітних коней, яхти та інше.

Чи донесли Ви свою позицію щодо законо­проєкту до органів законодавчої та виконавчої влади?

Л. Г.: Так, звісно, я особисто виступила 1 липня цьогоріч на Робочій онлайн-зустрічі представників Української Ради бізнесу (ВГО АППУ є одним із фундаторів її створення та членом) із Головою податкового Комітету ВРУ, яка була ініційована ним, за участі заступниці Міністра фінансів України Світлани Воробей, а також направили 5 серпня офіційно свої зауваження та пропозиції Голові Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики ВРУ Данилу Гетманцеву не тільки щодо підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5%, а ще й позицію з обґрунтуванням, що ВГО АППУ категорично проти запровадження щомісячних авансових внесків із податку на прибуток для продавців пального та положень законопроєкту, котрим, із метою обкладення ПДВ, знижується поріг сумарної фактурної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України товарів зі 150 євро до 45 євро.

Також запропонували Уряду невідкладно реалізувати системні зміни, які нададуть додаткові надходження до держбюджету наступного року, а саме:

• для мінімізації “тіньових схем” та наповнення бюджету необхідно забезпечити якнайшвидше проведення інституційних реформ — перезавантаження Митної та Податкової служб України комісіями з переважним голосом міжнародних експертів;
• покращити адміністрування податку на нерухоме майно і використати весь потенціал цього податку;
• максимально автоматизувати процеси податкового адміністрування.

Ексклюзивне інтерв’ю Людмили Герасименко —
Віце-президента, Генерального директора Всеукраїнської громадської організації
“Асоціація платників податків України” головному редактору газети
“Все про бухгалтерський облік”
Зої Слободянюк