ПОЕЗІЯ

Кити пузаті, оболо́ки*
із атмосферних тонік
Найшли, чорничні, освіжити
погляд й лона.
Із випа́ровувань спітнілих
підкидни́х розгонів,
Нечутних сліз у стерплій
безпорадності агоній.
Кити пузаті, жменьки ягідного хмарного салону.
І я розкритими долонями й обличчям
Їх кличу.
25.98.2026 р.

*Оболо́к — застаріле слово, яке означає хмару чи хмарину.

Київський поет Євгеній Юхниця
Сторінка у Фейсбуці:
www.facebook.com/profile.php?id=100008052575440