Працівник оплатив корпоративний мобільний зв’язок: яка доля ПК

Наше підприємство має контракт з оператором мобільного зв’язку. Один із працівників помилково поповнив рахунок своїми коштами, і мобільний оператор виписав нам податкову накладну.

Запитання з редакційної пошти

Податкова накладна на послуги мобільного зв’язку потрапила на підприємство не випадково. Оскільки в платника ПДВ є договір із оператором мобільного зв’яку, то саме він виступає отримувачем таких послуг. Відповідно, операції постачання послуг зв’язку відбуваються між оператором та підприємством — платником ПДВ незалежно від того, хто їх оплачує. Тому мобільний оператор і виписав податкову накладну на вартість наданих послуг на фактичного отримувача (пп. 14.1.185, п. 185.1 Податкового кодексу України).

На тому, що саме так повинен чинити постачальник у разі оплати товарів/послуг третіми особами, неодноразово наголошували податківці (див. ІПК ДПСУ від 14.08.2020 р. № 3373/ІПК/99-00-05-06-02-06 і від 15.02.2021 р. № 537/ІПК/99-00-21-03-02-06).

Водночас наявність податкової накладної в парі з фактом отримання послуг зв’язку вимагає від отримувача — платника ПДВ відобразити податковий кредит. Це роблять або в періоді отримання послуг зв’язку, якщо податкову накладну зареєстровано вчасно, або її реєстрації — якщо постачальник запізнився з реєстрацією документа (п. 198.6 ПКУ).

І все було б із вхідним ПДВ чудово, якби не позиція контролерів стосовно оплат, здійснених третіми особами. Податківці вважають, що коли за товар чи послугу покупець/отримувач не сплатив із власної кишені, а за нього це зробив хтось інший, то для нього така покупка є безоплатною. Тобто не виконано умов із п. 198.1 ПКУ, за яким до податкового кредиту відносять суми ПДВ, сплачені/нараховані в разі придбання товарів/послуг. Отже, податківці в таких випадках вимагають від платників нівелювати податковий кредит з допомогою п. 198.5 ПКУ (див., наприклад, категорію 101.16 ЗІР, ІПК ДПСУ від 05.06.18 р. № 2468/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 07.10.2020 р. № 4157/ІПК/99-00-05-06-02-06).

Тож оплата послуг зв’язку працівником підприємства неодмінно поставить під сумнів “легітимність” податкового кредиту покупця. Тому платнику ПДВ, який не готовий до запеклої боротьби із податковими органами, доведеться нарахувати компенсуючі податкові зобов’язання на вартість оплачених працівником послуг зв’язку.

Для цього слід оформити зведену податкову накладну не пізніше останнього дня місяця, в якому виникло право на обговорюваний податковий кредит. У названому документі зазначають код ознаки зведеної податкової накладної “1”. У графі “Отримувач (покупець)” платник ПДВ зазначає власне найменування, а ІПН ставить умовний — “600000000000” (п. 11 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.15 р. № 1307).

Також потрібно зазначити тип причини невидачі покупцю. Можна скористатися, скажімо, типом 13 “Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності”. Чесно кажучи, корпоративний мобільний зв’язок до госпдіяльності платника має безпосереднє відношення. Та в обговорюваній ситуації головне — оформити та зареєструвати податкову накладну в ЄРПН.

Детально про особливості оформлення “негоспдіяльної” податкової накладної та зразок її заповнення див. у газеті “Все про бухгалтерський облік” № 35 за 2021 р. на стор. 4.

Наталія БОБРИК, консультант газети
“Все про бухгалтерський облік”

#ПДВ, #ПодатковаНакладна, #МобільнийЗв’язок, #кредит