Коли новоствореному підприємству доведеться реєструватися платником ПДВ

Далеко не всі підприємства й підприємці на бізнес-старті бажають воднораз реєструватися платником ПДВ. Але тоді їм важливо бути в курсі справ і пильнувати, коли реєстрація з добровільної перетвориться на обов’язкову. Тож оповімо, які операції наближають цей момент.

Усе тече, усе змінюється, крім граничного обсягу операцій для обов’язкової реєстрації платником ПДВ. А він на диво вже чимало років поспіль стійко утримує планку. Залишатися неплатником ПДВ дозволено тим, хто не добирає 1 млн грн за обкладеними ПДВ постачаннями впродовж останніх 12 календарних місяців (п. 181.1 Податкового кодексу України, далі — ПКУ). Утім, геть не все обкладене ПДВ згідно з р. V ПКУ входить до підрахунку заповітного мільйона. Трапляється й достоту навпаки: операцію не обкладають ПДВ за р. V ПКУ, натомість на обсяг її зважають. Розкриємо, за якими ознаками встановлюють операції, що необхідно контролювати особливо ретельно, аби не проґавити миті, коли треба нести до податкової реєстраційну заяву.

У фокусі уваги —
постачання товарів/послуг

Передусім відстежуйте все, що належить до постачання товарів чи послуг, ґрунтуючись на визначенні, наведеному в пп. пп. 14.1.185, 14.1.191 ПКУ. А якщо просто — це всі матцінності, включ­но з необоротними активами, які ви продаєте, даруєте або в будь-який інший спосіб відчужуєте (наприклад, передаєте до статутного капіталу іншого підприємства). Продали будівлю за мільйон чи дорожче — ласкаво просимо зареєструватися платником ПДВ. А постачанням послуг з метою ПДВ вважатимуться всі надані послуги й виконані роботи, навіть якщо за них ви не берете й копійчини (ІПК ДПСУ від 17.06.2021 р. № 2470/ІПК/99-00-21-03-02-06). До речі, незакриті постачанням аванси також враховують (ІПК ДПСУ від 25.11.2021 р.
№ 4510/ІПК/99-00-21-03-02-06).

Одначе, обкладеним ПДВ постачанням товарів або послуг вважатиметься лише те, що відбувається на митній території України (пп. пп. “а”, “б” п. 185.1 ПКУ). Водночас належить зважати, що для низки операцій у ст. 186 ПКУ встановлено особливі правила визначення місця постачання.

Надто пильнуйте місце постачання послуг. Скажімо, якщо ви надаєте рекламні, консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні, бухгалтерські, аудиторські послуги, то місце постачання завжди буде в Україні за умови, що покупець — наш співвітчизник. А коли — нерезидент, то це не обкладене ПДВ постачання (пп. пп. “б”, “в” п. 186.3 ПКУ).

Тому слушне і зворотне твердження: будь-­які постачання товарів/послуг, що не являють собою об’єкт оподаткування відповідно до ст. 196 ПКУ або з місцем постачання поза Україною, до підрахунку граничного обсягу для обов’язкової реєстрації платником ПДВ не включають (ІПК ДПСУ від 12.11.2021 р. № 4307/ІПК/99-00-21-03-02-06).

Звільнені від ПДВ операції

Завдячуючи особливим правилам, установленим у ст. 197, підрозділі 2 р. ХХ ПКУ, а також міжнародним договорам, ПДВ-зобов’язання не виникають навіть у зареєстрованих платників ПДВ, якщо операцію звільнено від цього податку. Але обраховуючи граничний обсяг, їх беруть до уваги попри те, що це не обкладені ПДВ операції. Причина — неподатлива позиція контролерів. Вони вважають, що звільнені від ПДВ операції до підрахунку входять (див. категорію 101.02 ЗІР, ІПК ДПСУ від 12.11.2021 р. № 4307/ІПК/99-00-21-03-02-06).

Операції, ЯКІ обкладають ПДВ,
ПРОТЕ ЯКІ НЕ Є ПОСТАЧАННЯМ

Крім постачання товарів/послуг на митній території України, до обкладених ПДВ операцій належать (п. 185.1 ПКУ):

• ввезення товарів на митну територію України (простіше — імпорт);
• вивезення товарів за межі митної території України (у народі — експорт).

Одначе імпорт — це не постачання товарів/послуг. Тому до обрахунку граничного обсягу для обов’язкової реєстрації вартість ввезеного в Україну товару не включають. А ось експортованим товаром нехтувати не бажано.

Окремо можна назвати придбання послуг у нерезидента з місцем постачання в Україні. ПКУ покладає на покупця обов’язок обкласти таку операцію ПДВ, причому незважаючи на те, зареєстрований він платником ПДВ чи ні (п. 180.2, ст. 208 ПКУ). Та до підрахунку граничного обсягу операцій для обов’язкової реєстрації такі послуги не включають. Причина — для покупця це все-таки покупка, а не постачання.

Операції, що є постачанням,
та які до підрахунку не беруть

Деякі операції в ПКУ прирівнено до постачання товарів, хоча, по суті, таким вони не виступають. У зареєстрованих платників ПДВ їх обкладають ПДВ. Але роблять це, головне, аби “перекрити” податковий кредит зі щербатою славою, щоб він не зміг повноцінно зменшити податкові зобов’язання. Ці операції йменують умовним постачанням. З-поміж них можна назвати:

• використання товарів/послуг, необоротних активів у негоспдіяльності та/або не обкладених ПДВ операціях (п. п. 198.5, 199.1 ПКУ);
• ліквідацію необоротних активів за ініціативою платника податків (п. 189.9 ПКУ);
• нарахування податкових зобов’язань на залишки товарів/послуг, необоротних активів, не використаних у госпдіяльності й обкладених ПДВ операціях на момент анулювання реєстрації платника ПДВ (п. 184.9 ПКУ).

Якщо підприємство ніколи не мало статусу платника ПДВ, то воно могло навіть не чути про те, що такі операції обкладають ПДВ. На щастя, вони не входять до підрахунку граничного обсягу для обов’язкової реєстрації. Але щодо ліквідації необоротних активів податківці обіцяють до документів поставитися прискіпли­віше (див. категорію 101.02 ЗІР).

Якщо ПДВ обкладають маржу

Для низки операцій ПКУ встановлює особливі правила щодо бази обкладення ПДВ, обмежуючи його маржею. Ідеться про те, коли постачальник нараховує ПДВ не на повну договірну вартість постачених товарів/послуг, а на різницю між доходом і витратами або винагороду, маржу. З-поміж таких операцій можемо згадати продаж уживаних товарів (комісійну торгівлю) (п. 189.3 ПКУ), продаж квитків на проїзд в автобусах (п. 189.13 ПКУ), постачання туристичних продукту й послуг туроператорами й турагентами (ст. 207 ПКУ), постачання творів мистецтва, предметів колекціонування або антикваріату (ст. 210 ПКУ). Коли мовиться про такі операції, до підрахунку граничного обсягу для обов’язкової реєстрації платником ПДВ беруть лише “дельту”, обкладену ПДВ згідно з ПКУ (див. категорію 101.19 ЗІР).

Утім, будь-які посередники, які працюють за договорами комісії, консигнації, доручення, довірчого управління, потенційно можуть сподіватися на цю поблажку. Для них граничний обсяг операцій формується суто коштом винагороди, яка їм належить за виконання посередницьких функцій (див. категорію 101.21 ЗІР). Хоча згідно з п. 189.4 ПКУ вони зобов’язані також оподатковувати повну вартість товарів/послуг, переданих у межах таких договорів. Тому для впевненості тут потрібна персональна ІПК.

Єдинники та мільйон

Для тих, хто на старті обрав спрощену систему оподаткування, досягнення 1 млн грн щодо обкладених ПДВ постачань нічого не означає. Змусити їх подати реєстраційну заяву на вступ до лав платників ПДВ може лише дотримання воднораз двох умов: досягнення 1 млн грн “плюс” порушення умов перебування на спрощеній системі. Допоки зберігається статус єдинника зі ставкою/групою, що не передбачає сплати ПДВ, із відстеженням операцій, що входять до граничного обсягу для обов’язкової реєстрації платником ПДВ, можна не морочитися. А з усіма нюансами реєстрації платником ПДВ колишніх єдинників ви можете ознайомитися в газеті “Все про бухгалтерський облік” № 23 за 2021 р. на стор. 5.

Олена КОВАЛЕНКО,
CAP, консультант газети
“Все про бухгалтерський облік”

#ПДВ, #бізнес, #товари