газета “все про бухгалтерський облік”
(Коментар до постанови КМУ від 23.12.2022 р. № 1428)
Урядовці вкотре підправили Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 11.12.19 р. № 1165 (далі — Порядок № 1165). Одначе цього разу щодо запровадження змін вони взяли двотижневий тайм-аут — оновлення запрацюють із 11 січня 2023 р., через 15 днів від дати опублікування коментованої постанови. Ймовірно, пауза пов’язана з потребою ДПС налаштувати програмне забезпечення відповідно до затверджених змін. Погляньмо, до чого готуватися ПДВшникам цього разу.
Урядовці спробували вирішити проблему масового зупинення реєстрації ПН/РК, чергова хвиля якого здійнялася, зокрема, внаслідок попередніх змін, внесених 14 жовтня до Порядку № 1165. Про них ми розповідали в газеті “Все про бухгалтерський облік” № 97 за 2022 р. на стор. 23.
Аби владнати ситуацію, Кабмін встановив спеціальну норму, яка передбачає автоматичну реєстрацію заблокованих ПН/РК. Однак і тут не обійшлося без критеріїв та умов, які навіть за побіжного прочитання добряче зменшують шанси ПДВ-документа на реєстрацію.
Сподіватися на автоматичну реєстрацію можна за наявності врахованої Таблиці даних платника, а також, що зупинення реєстрації ПН/РК відбулося в період із 14 жовтня 2022 р. до 11 січня 2023 р., а причиною блокування ПН/РК став п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 до Порядку № 1165).
Натомість мають одночасно виконуватися такі умови:
Якщо всі ці пазли складуться в картинку, то ПН/РК мають автоматично включити до ЄРПН 11 січня.
Акцентуємо, що дата складання ПН/РК ролі не відіграє. Автоматична реєстрація стосується тих документів, що втрапили до блокувальних лещат у визначений період. Наприклад, якщо датовану 5 вересня ПН спрямували на реєстрацію 15 жовтня (з порушенням граничного терміну) і її реєстрацію зупинено. Тобто бухгалтер, який оцінює шанси ПН/РК на автоматичну реєстрацію, має орієнтуватися не на дату їх оформлення, а — блокування. Її можна дізнатися з квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК.
Розглянемо докладно кожну з наведених умов.
Перший бар’єр на дистанції до автоматичної реєстрації — це Таблиця даних із “проблемними” кодами товарів/послуг (з якими заблоковано ПН/РК).
Оскільки включення ПДВ-документів до ЄРПН “автоматом” передбачається 11 січня, то, припускаємо, йдеться про Таблиці даних, враховані в період із 14 жовтня до 11 січня, бо якби їх врахували до направлення ПН/РК на реєстрацію, вони належали б до безумовної реєстрації за пп. 4 п. 3 Порядку № 1165 і не були б заблоковані.
Однак для ПДВшників не секрет, що саме з урахуванням Таблиці даних виникли неабиякі проблеми. Мало того, що пропхнути її в систему — справжнісінький квест, так контролери ще й полюбляють “передумати”. Інакше кажучи, часто після врахування Таблиці платники отримують нове рішення — про неврахування. За такого сценарію на автоматичну реєстрацію ПН/РК годі й сподіватися. Хоча, можливо, відтермінування набрання чинності коментованим документом зумовлено потребою врахувати подані платниками Таблиці дані.
Щодо другої умови, то у виграші можуть опинитися ті платники, які не робили жодних “розблокувальних” дій після зупинення реєстрації обговорюваних ПН/РК, себто не подавали до регіональної комісії ДПС пояснень та копій документів або не оскаржували до центральної ДПС відмови податківців зареєструвати ПН/РК. Хоч як не дивно це звучить, але бездіяльність підвищує шанси на автоматичну реєстрацію ПН/РК.
А якщо платник розпочинав процедуру розблокування або оскарження, то вона або скінчиться хепі-ендом (документи зареєструють), або залишається сподіватися на неквапливість контролерів. А саме, що до 11 січня платник не отримає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК або рішення про задоволення/залишення скарги без задоволення.
Теоретично таке цілком можливо, адже на період воєнного стану зупинено перебіг податкових строків (пп. 69.9 підрозділу 10 р. ХХ ПКУ). І як підтверджуюсь податківці в категорії 101.18 ЗІР, це поширюється й на строки розгляду пояснень та копій документів, а також скарг (див. газету “Все про бухгалтерський облік” № 97 за 2022 р. на стор. 13). Тож не виняткуємо, що податківці забаряться й до 11 січня не надішлють платникам ПДВ згаданих рішень. Однак, на думку автора, така ймовірність не надто висока.
Третя умова стосується достатньої суми реєстраційного ліміту і теж не додає оптимізму, бо, як відомо, декларування незареєстрованих ПН/РК призводить до появи показника ∑перевищ. А він, своєю чергою, зменшує суму, на яку можна зареєструвати ПН/РК.
Тож заблоковані з 14 жовтня ПН/РК напевно завели в “мінус” реєстраційний ліміт багатьох ПДВшників, особливо, якщо немає зареєстрованих “вхідних” ПДВ-документів, які б збільшили реєстраційний ліміт, бо в контрагентів із блокуванням ПН/РК ситуація аналогічна.
За таких умов логічним вирішенням проблеми стала б реєстрація ПН/РК завдяки так званому “другому ліміту” — суми, яку визначають за п. 2001.9 ПКУ. Цей механізм розроблено саме на випадок, коли бракує коштів реєстраційного ліміту.
Проте в коментованій постанові йдеться про суму, обчислену за п. 2001.3 ПКУ, і вжодне не згадано реєстрацію коштом “другого ліміту”.
Отже, щоб спрацювала автоматична реєстрація, платник має на 11 січня забезпечити наявність “плюсового” ліміту на загальну суму ПДВ з усіх ПН/РК, заблокованих із 14 жовтня до 11 січня. Найефективнішим способом побороти “мінус” та наростити ліміт, як і раніше, залишається поповнення електронного рахунку. Одначе таке задоволення багатьом платникам не по кишені.
Схоже, алгоритм автоматичної реєстрації спрацює лише щодо мізерного відсотка ПН/РК із зупиненою реєстрацією, а основну масу заблокованих ПДВ-документів доведеться реєструвати за класичним рецептом — через подання пояснень та копій документів, через оскарження відмови податківців в реєстрації та звернення до суду, як останньої інстанції. В усіх подробицях, як це робити, ми розповіли в газеті “Все про бухгалтерський облік” № 97 за 2022 р. на стор. 4—13.
Додалося ознак безумовної реєстрації ПН/РК. Тож безперешкодну реєстрацію передбачили для:
Водночас на постачальнику не має стояти “тавро” ризикового, його керівник обіймати аналогічну посаду не більш як у трьох (включно) платників податку, а загальний обсяг операцій за 5-тисячними ПН/РК протягом місяця не має перевищувати 500 тис. грн.
З огляду на ці зміни, РК, складені на неплатників ПДВ, відтепер можуть розраховувати на безумовну реєстрацію, якщо відповідатимуть вимогам із пп. 7 п. 3 Порядку № 1165, тобто належатимуть до 5-тисячних. Раніше такі РК не перевіряли на відповідність ознакам безумовної реєстрації і вони завжди ризикували потрапити під блокування (абз. 1 п. 3 Порядку № 1165).
У рішенні про надання ПДВшнику статусу ризикового буде більше деталей. Податківців зобов’язали розшифровувати, яка саме інформація стала причиною для визнання платника ризиковим. Особливо це актуально під час застосування п. 8 Критеріїв ризиковості платника ПДВ (додаток 1 до Порядку № 1165), коли його визнають неблагонадійним через “наявність податкової інформації”.
Якщо статус ризикового надають на цій підставі, то в рішенні має зазначатися тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТ ЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, залученого до ризикової операції.
А щоб уніфікувати застосування обговорюваного критерію ризиковості, має з’явитися Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для ухвалення рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості. ДПСУ повинна затвердити його своїм наказом й оприлюднити на офіційному сайті.
Також у Порядку № 1165 чітко передбачено право платника ПДВ на подання пояснень та копій документів, аби зняти із себе статус ризикового. І якщо контролерам виявиться недосить поданого пакета документів, то в рішенні вони мають точно зазначити/обрати з переліку, якого саме з них забракло платнику на підтвердження своєї неризиковості. Тож із цією метою й оновили форму рішення.
Окрім цього, зняття статусу ризикового з платника ПДВ призведе до автоматичного вилучення з переліку ризикових його контрагентів. Звісно, таке відбудеться за умови, що це була єдина підстава перебування їх у такому переліку.
Тих платників, які не в змозі виконувати податкових обов’язків, не зараховуватимуть до ризикових через неподання ПДВшної та/або фінансової звітності. Як підтвердити неможливість виконання податкових обов’язків, ми розповідали в газеті “Все про бухгалтерський облік” № 82 за 2022 р. на стор. 30.
Якщо контролери затвердять рішення про неврахування Таблиці даних, то воно має містити деталізовану причину. А саме, якщо на заваді стане наявність податкової інформації, що свідчить про здійснення платником ризикових операцій, тоді податківцям в рішенні належить розписати тип операції (придбання/постачання), період здійснення госпоперації, код згідно з УКТ ЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, ІПН платника, залученого до ризикової операції, дату його включення до ризикових.
Ймовірно, платників із позитивною податковою історією побільшає, бо Кабмін підняв верхню планку вартісного критерію. Тепер до “позитивних” належатимуть ПДВшники, в яких обсяг постачання товарів/послуг за зареєстрованими в поточному місяці ПН/РК (з урахуванням поданого на реєстрацію документа) не перевищує 1 млн грн, а обсяг постачання з одним контрагентом — платником ПДВ за це період не більш як 100 тис. грн.
До того ж позитивною податковою історією зможуть похвалитися єдинники 4 групи, які сплатили податкові зобов’язання з єдиного податку в повному обсязі та в законодавчо встановлені строки.
Тут урядовці дещо послабили гайки, тож сподіваємося випадки успішної реєстрації ПН/РК почастішають.
По-перше. З Критеріїв ризиковості прибрали умову про ненаявність у Таблиці даних того товару/послуги, на який складено подану на реєстрацію ПН/РК.
Однак нагадаємо, що незазначення коду в Таблиці даних не було окремим критерієм ризиковості, а лише однією з його складових і працювало в поєднанні з іншими умовами. І ці інші умови залишилися. Тож обсяг постачання в ПН чи РК на збільшення, як і досі, не має дорівнювати чи перевищувати залишку, розрахованого за алгоритмом із п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Інакше операцію визнають ризиковою, і справу порятує хіба що позитивна податкова історія.
По-друге. Змінився розрахунок залишку товару, в межах якого можна реєструвати РК на зменшення, за умови, що такий обов’язок покладено на покупця, тобто він належить до платників ПДВ. Раніше його обчислювали, як різницю між обсягом придбання та обсягом постачання певного товару/послуги (за зареєстрованими ПН/РК). Тепер під час цих розрахунків:
По-третє. Продовжено строки для реєстрації зменшувального РК на неплатника ПДВ. Це можна зробити в часомежі, що не перевищують 30 днів від дати складання ПН (дотепер — 14 днів), і операція ризиковою не вважатиметься.
Окрім цього, з-під критеріїв ризиковості операцій виведено РК на зменшення до тих ПН, які оформлено на операції з постачання електричної енергії, природного газу та теплової енергії.
Наталія БОБРИК, консультант газети
“Все про бухгалтерський облік”
#ПодатковаНакладна, #ПДВ, #КритеріїРизиковості, #ТаблицяДаних