Засновник надав позику, повертати яку не треба: як вчинити

Ситуація. ще 5 років тому засновник надав своєму підприємству позику, яку досі не погашено й повертати її найближчим часом не заплановано.

Знайома картина, друзі, чи не так? Тож не дивно, що подібні запитання лунають вельми часто. Ми навмисне не зазначаємо точних дат, бо ж якщо розглядати ситуацію ширше, то виникне ще більше запитань та відповідей, адже в кожного можуть бути якісь особисті нюанси.

Що ми маємо?

Є засновник, який надав позику своєму підприємству. Це означає, що в нас у бухобліку відбулися такі рухи: Дт 311 і Кт 685. Субрахунок 685 — за умови погашення протягом 12 місяців (найпевніше, що так воно й було, а тому ми розглядатимемо саме цей варіант). Якщо до вподоби інший рахунок — будь ласка. Але річ не в тому.

У нас виникла кредиторка. А це означає, що ми керуватимемося НП(С)БО 11 «Зобов’язання» і саме з позиції його норм дивитимемося, як далі розгортатимуться події, а також, як нам вчиняти.

Отже, позики не погашено досі, і те, що її надано 5 років тому означає, що тоді вона була поточною, тобто отримавши гроші, ми обіцяли протягом 12 місяців її повернути. А ми й справді зобов’язувалися так зробити, щоб уникнути дисконтування. Та минуло 12 місяців, а позики так і не погашено. Це свідчить про те, що ця заборгованість стала протермінованою.

Й ось тут дехто запитує: а чи треба створювати резерв? Друзі, а який може бути резерв? Ми коли його створюємо? Правильно, коли в нас виникає сумнів у тому, що нам погасять борг. Себто йдеться про дебіторку, коли ми щось продали, нам заборгували, ми очікуємо грошей, а їх, певна річ, немає й строки порушено. Тож у нас виникає сумнів і ми створюємо під нього резерв Дт 944 Кт 38. У цьому разі мовиться про наші зобов’язання, тобто — кредиторку. Пробачте, але ми не можемо сумніватися в тому, що ми комусь заплатимо. Ми або винні, або ні. І тому, якщо маємо кредиторку, раніше позичили гроші, уклали договір й у ньому пообіцяли їх віддати, то будьте ласкаві — повертайте. А списуватимемо тоді, коли така заборгованість стане безнадійною або коли відбудеться прощення боргу й засновник, який надав нам позику, скаже: “Та добре вже, не повертайте”.

Це такі ось визначальні нюанси, тому резерву, безумовно, ми не створюємо, адже це — кредиторка. І лише тепер перейдемо до запитань, що виникають у процесі.

Часто-густо в бухгалтера виникає запитання на кшталт, а що з цим робити? Відповідь залежатиме від того, а чого хочеться? Інакше кажучи, аби знати, як вчинити, пропонуємо усвідомити собі, чого, власне, ви бажаєте (скажімо, не повертати грошей), і тільки після цього можна рухатися далі.

Чи потрібно дисконтувати?

Вище ми про це згадали. Тож відповідь: ні, не потрібно, якщо з дати надання позики до дати запланованого погашення за договором менш як 12 місяців. У нашому випадку зобов’язання протерміновано, а протермінованого боргу не дисконтують.

За браком даних ми припускаємо, що позику надано на строк не більш як 12 місяців. А те, що цей факт відбувся ще 5 років тому, свідчить лише про одне — ці зобов’язання протерміновано.

Чи треба списувати?

Відповідь випливатиме з першого запитання: що з цим робити й чого хочеться. Якщо воліємо не віддавати грошей, то чи треба списувати і як можна все закрити, не повертаючи коштів. Ось про це й поговоримо.

Подивімося, про що у цьому разі йдеться в НП(С)БО 11. Власне, його п. 5 джерелить: якщо на дату балансу раніше визнане зобов’язання не підлягає погашенню, то його суму зараховують до доходу звітного періоду.

Тож як можна списати заборгованість, якщо це належить зробити? А чому саме її можна списати? Як варіант — минув термін давності. Якщо це саме ваша історія і ви вважаєте, що термін давності вже збіг, пропонуємо вам гарненько прорахувати ці часомежі. Чому? Бо свого часу до Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ) Законом України
від 30.03.2020 р. № 540-IX внесено зміни — розділ «Перехідні та Прикінцеві положення» доповнено п. 12. А в цьому пункті йдеться про таке: під час карантину, встановленого Кабміном з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби, строки, визначені ст. ст. 257 і 258 та ін. ЦКУ, продовжено на термін його дії. Власне, статті 257 і 258 — це як раз про термін давності для наведених вище випадків.

Карантин ще не завершився. Але окрім того, до ЦКУ внесено ще п. 19 Прикінцевих положень. У ньому мовиться, що в період воєнного стану строки, визначені ст. ст. 257—259 ЦКУ, продовжуються на термін його дії. Це означає, що маємо уже два пункти — 12 і 19 — про карантин і воєнний стан, відповідно. Тож обидві статті ЦКУ зупиняють перебіг строків.

Карантин доцільно розглядати, позаяк наразі воєнний стан накладається на той самий період, що й карантин, який розпочався в березні 2020 р.

Коли постає запитання щодо точної дати, тоді є сенс уточнити період 12—18 березня. Але в березні 2020 р. відбулася зупинка строків. Це означає: за умови, що згадана подія відбулася 5 років тому, треба обрахувати, чи сплив термін, а саме — загальний строк 3 роки з моменту, коли погасити належало до березня 2020 р. Якщо ні, то в березні 2020 р. відбулася зупинка строків і списати через те, що термін давності уже збіг, не вийде.

Тому тут причина списання може виявитися іншою, наприклад, нею може стати прощення боргу. Тут укладають угоду про прощення боргу, з якої випливає, що фізособа уже не вимагає погашення за договором таким-то у сумі такій-то. Тоді на дату укладення такого договору ми спишемо нашу заборгованість. Ми зробимо: Дт 685 або іншого рахунку, на якому це обліковували, і Кт 717. У бухобліку це буде дохід (збільшений бухгалтерський прибуток) і, як наслідок, збільшиться об’єкт обкладення податком на прибуток.

Чи будуть якісь коригування
для високодохідника?

Ні, адже в додатку РІ таких коригувань щодо цієї ситуації не передбачено. Але якщо ви бажаєте списати і розумієте, що ніякого погашення не буде, прошу, ви можете це зробити, покладаючись на угоду про прощення боргу (про що потім обов’язково належить видати наказ про списання кредиторки), а також на п. 5 НП(С)БО 11, що заборгованість, яка не підлягає погашенню, визнано доходом звітного періоду.

Мар’яна КАВИН,
податковий консультант,
САР, СІРА, АССА DipIFR, IFA-внутрішній аудит

#ПодатковийБлог, #позика