ПОЕЗІЯ

Йду. З-під ніг — мокрі хмари.
Текстурами відеокарти.
Стежки́ в ліс — Кари́би
з хвиль глини й поси́пок.
…Жовтець, восени, мов з болота,
захоплює зсохлі підходи
у ліс, який вабить, як море.
Де крони дерев, уніформою —
каро́тино-бальні…, своя́чні —
натхненням людини, гарячим.
27.09.2025 р. (“Осінь під мокрими хмарами”)

Київський поет Євгеній Юхниця
Сторінка у Фейсбуці:
www.facebook.com/profile.php?id=100008052575440